моей любимой
Инок59
Ты белый ангел, мне дарованный судьбою,
Ниспосланный на счастие с небес.
Рука мы об руку, уж тридцать лет с тобою,
Отмечены детьми, как дланью Божьей,
Любовью, что прекрасней всех чудес.
Спасибо Оленька, что и в минуты горя,
Твоя душа, мне согревала путь,
Что дальновидно уступала в споре,
Не досаждая поутру с укором,
Мой пыл горячий, «обращая в суть».
Что жизнь мою:- «кроила поцелуем»,
И подставляла в горестях плечо.
Что поровну всегда со мной делила,
Минуты радости, в печали не забыла,
И ласки мне дарила горячо.
Дай Бог тебе родная:- в жизни счастья,
Любви детей, душевного тепла.
Пусть обойдут невзгоды и ненастья,
Ты для меня на свете всех прекрасней,
С любовью даже вечность не страшна.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
